| Головна | |
| Нотатки Небайдужої. №14(187) 21 липня 2010 р. | ||
Врятувати бога торгівлі, звучить трохи фантасмагорічно. Купа людей займається цим кожний день. Звичайно, скульптура в жахливому стані, як і багато чого в нашому центрі. Але дивує завзяття організаторів. Вони збирають гроші, роздають листівки, мають сайт в мережі. І при всіх цих зайвих витратах вони ніяк не можуть назбирати грошей. Головне, не знають, де їх взяти. Зрозуміло, що мої підозри в плутанині цілей та засобів не мають підстав і все це ентузіасти - ті, хто вболівають. Всі листівки їм надруковані безкоштовно, папір не коштував ні копійки. Сайт теж запропонував благодійник. Але, вибачте, в мене зовсім не співпадає вся ця інформаційна навала з оголошенням на сайті, що вони назбирали більше 2000 гривен. Навіть, якби вони збирали всі дрібні гроші, які гублять львів"яни в місцях їх акцій, то повинно було бути більше. Я знаю, що львів"яни не готові до доброчинності. Звикли, що скрізь є шахраї, тому важко повірити в чесних людей. Тим більше гроші на реставрацію, це таке незрозуміле поняття. Скульптура знаходиться високо, її мало хто бачить, задираючи голову. Було обрано врятувати одну скульптуру, щоб не хвилюватись за стан загалом. Один крок, але конкретний. Чому не можна забрати гроші з тих, хто займає це примішення? Розумію, там проходить безліч люду, тому можна перекрити рух, показово фотографувати та проводити досконалу реставраційну роботу. Розробити реставраційний проект... Як гарно, але в реальності треба забрати цю скульптуру звідти. І вже потім реставраторам нею займатись чи скульпторам відтворювати його з нуля. Проект триває вже достатньо довго. Він не виправдовує себе. Тому для інших рятувальних робіт треба обирати суттєво іншу стратегію. Меркурій як новий символ Львова все одно не реалізується. Нам важлива не меркантильність і гроші, а духовність. Тому варто було б почати з окриленого Пегаса, а не занедбанного, як комерція Львова, Меркурія. Всього найкращого! Небайдужа. © |